Викладання

Знання — як і небеса — належать усім.
Жоден учитель не має права приховувати їх
від будь-кого, хто про них просить.
Викладання — мистецтво віддавати.

Навчальний процес є активною взаємодією між викладачем і студентом (учнем), яка складається з двох взаємопов'язаних процесів — викладання й учіння. Викладання — діяльність викладача в процесі навчання, під час якої він ставить перед студентами (учнями) пізнавальні завдання, повідомляє нові знання, організує спостереження, лабораторні і практичні заняття, керує їх самостійною роботою, перевіряє якість знань, умінь і навичок.

У структурі викладання можна виділити такі види діяльностей:

  • проектувальну,
  • організаційну,
  • інформаційну,
  • корекційну,
  • аналітичну.

Проектувальна діяльність є розумовою побудовою навчального процесу, його проектуванням, моделюванням, плануванням. Звичайно, ця діяльність здійснюється на основі знання психологічних і дидактичних закономірностей та законів, дидактичних принципів, а також на базі індивідуального  педагогічного досвіду. Чим більший досвід має викладач, тим більше різних варіантів здійснення навчального процесу він може проаналізувати й успішніше обрати той, що найбільше відповідає даному навчальному завданню.

Організаційна діяльність як органічна, невід´ємна складова викладання має чи не найбільшу частку. Завдання безпосередньої організації роботи кожного студента (учня), зокрема із засвоєння навчального матеріалу — це завдання налагодження комунікації всіх ліній взаємодії викладач — студент, викладач — група, студент — студент, студент — міні-група, студент — група, пара - група, група — група. Без викладача цієї функції ви­конати не може ніхто.

Інформаційна діяльність теж багатоманітна. Викладач повинен забезпечити студентів різноманітними видами інформації і не лише навчальної, а й емоційно-оцінювальної, без чого навчання — не навчання.

Корекційна діяльність має два аспекти. Один із них — одержання інформації про ступінь досягнення цілей навчання кожним конкрет­ним  студентом. А другий - компонування додаткових дій, спрямованих на те, щоб зменшити різницю між запланованим рівнем досягнення цілей навчання і рівнем фактичним.

Аналітична складова діяльності викладання засновується на встановленні зв´язку між проектованим і реальним навчальним процесом, між окремими його етапами і процесом навчання в його цілісності.

Сучасний викладач усвідомлює, що процес "викладання" -  це  безперервне навчання та самовдосконалення.

Сучасний педагог – це Аліса в Країні чудес: Потрібно бігти з усіх ніг, щоб лише залишатись на місці, а щоби кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі більше.

Всі вчителі, які номінуються на премію Global TeacherPrize Ukraine, потрапляють у топ-50 чи 20, весь час навчаються і розуміють, що в швидкоплинному світі інакше неможливо бути цікавим для учнів.

Незалежно від того, викладаєте ви п'ять дисциплін і працюєте в коледжі, або читаєте дві навчальні дисципліни і суміщаєте свою викладацьку діяльність із іншою, є викладачем із стажем або новою людиною в цій галузі,  дані матеріали нададуть вам унікальну нагоду замислитись над тим, про що насправді йде мова, коли говорять про майстерність викладання і научання, коли говорять про ВИДАТНИХ ВИКЛАДАЧІВ.

Типологія занять
22 січ.
Опубліковано в Викладання

Типологія занять

 

Л. Толстой

Орієнтовні складдові опису навчально заняття (згідно з методичними рекомендаціями МОН щодо створення, змісту та завантаження е-портфоліо)

Для чого потрібна візуалізація навчальної інформації?
14 трав.
Опубліковано в Викладання

Для чого потрібна візуалізація навчальної інформації?

Метою візуалізації є не картинки, а проникнення в суть

Бен Шнайдерман

Сьогодні в навчальний заклад приходять діти, чиї психологічні особливості сформувалися в умовах нового інформаційного середовища, що створилося в результаті масового поширення мобільних технологій та Інтернету, які стали доступними практично кожній дитині. Без урахування цих змін неможливо організувати ефективне навчання. «Кліпове» мислення сучасного цифрового покоління, орієнтоване на фрагментарне сприйняття саме візуальної інформації, з одного боку, а з іншого – нові освітні технотренди та збільшені можливості інформаційно-комунікаційних технологій стимулюють педагогів до використання візуалізації в предметному навчанні.

Інтеграція. Як? Навіщо?
18 лют.
Опубліковано в Викладання

Інтеграція. Як? Навіщо?

Той, хто серйозно прямує до пізнання істини,

не повинен займатися якоюсь однією наукою,

бо всі вони тісно взаємопов’язані.

Рене Декарт

Інтеграція (від лат. "повний, цілісний") - це створення нового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин із кількох раніше розрізнених одиниць (навчальних предметів, видів діяльності тощо). З позиції педагогічних наук інтеграція – це процес взаємопроникнення наук, не розчинення одне в одному, а об’єднання в єдине ціле раніше ізольованих частин, внаслідок якого основні компоненти дисциплін синтезуються в цілісну систему.

Інтегроване навчання (Адаптовано з “Natural Curiosity: A Resource for Teachers” University of Toronto OISE) – це навчання, яке ґрунтується на комплексному підході. Освіта розглядається через призму загальної картини, а не ділиться на окремі дисципліни.

Критичне мислення: модний освітній тренд чи життєво-необхідне вміння?
29 лист.
Опубліковано в Викладання

Критичне мислення: модний освітній тренд чи життєво-необхідне вміння?

Не достатньо мати гарний розум,
головне – правильно його використовувати.
Р. Декарт

Критичне мислення — (дав.-гр. κριτική τέχνη — «мистецтво аналізуватисудження») — це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.

Медіаосвіта як частина освітнього процесу
05 груд.
Опубліковано в Викладання

Медіаосвіта як частина освітнього процесу

Медіаосвіта – частина освітнього процесу, спрямована

  • ГЛОБАЛЬНО – формування в суспільстві медіакультури,
  • ЛОКАЛЬНО – на підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп’ютерно-опосередковане спілкування, Інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. А результатом цього процесу є медіаграмотність.