Перед сучасною системою освіти стоїть завдання сформувати інтелектуально розвинену, високоосвічену та професійно-конкурентну особистість, яка б володіла цілісним уявленням про світ, розуміла глибину зв’язків процесів та явищ, на які опирається цей світ.

Предметна роз'єднаність стає однією з важливих причин фрагментарності та розірваності світогляду випускників. Це є найбільш небажаним в умовах сучасного світу, коли переважають тенденції до інформаційної, політичної, економічної та культурної інтеграції. Таким чином, самостійність предметів, їх слабкий зв'язок один з одним породжують серйозні труднощі у формуванні цілісної картини світу, тобто це є перешкодою органічному сприйняттю культури загалом.

Інтеграційні процеси в освіті останніми роками посідають щораз важливіше місце, оскільки вони спрямовані на реалізацію нових ідеалів – формування цілісної системи знань і вмінь особистості, розвиток їх творчих здібностей та потенційних можливостей.

Ідея інтегрованого навчання актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах.

Впровадження інтеграції в освітній процес дає змогу:

• «спресувати» споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми, усунути дублювання у вивченні ряду питань;
• ущільнити знання, тобто реконструювати фрагмент знань таким чином, засвоєння якого вимагає менше часу, проте породжує еквівалентні загальнонавчальні та технологічні уміння;
• опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, досягти цілісності знань;
• залучати учнів/студентів до процесу здобуття знань;
• формувати творчу особистість учня/студента, його здібності;
• дати можливість учням/студентам застосовувати набуті знання з різних навчальних предметів у професійній діяльності.

На інтегрованих уроках/заняттях формуються наступні компетенції:

• ціннісно-смислові (розуміння мети уроку/заняття, важливості вивчення теми);
• загальнокультурні (культура мовлення, почуття гідності, історичні дані про світ);
• інформаційні (робота з комп’ютером, вміння самостійно підбирати необхідний матеріал);
• комунікативні (вміння працювати в групах, вислуховувати, спілкуватися, лояльно відноситися до людей з іншою точкою зору).

Із досвіду проведення інтегрованих занять з біології можу сказати, що це сприяє кращому розумінню суті процесів, явищ, біологічних об’єктів, розширює світогляд та дає можливість зрозуміти зв’язки, побачити цілісну картину світу.

Впровадження інтегрованих занять розпочала ще в 2015 році, коли ми з студентами Галицького коледжу імені В’ячеслава Чорновола взялися за проект «Клітина та персональний комп’ютер». Мій перший досвід використання інтегрованого навчання базувався на здобутті знань студентами не лише про живі клітини, а і про елементарну будову комп’ютера. Це - інтеграція біології та інформатики.

Творчість, адаптивність, критичне мислення та співпраця – дуже цінні навички. Коли мова йде про набуття цих навичок в групі, інтегроване навчання є надзвичайно ефективним підходом, оскільки допомагає студентам усвідомити важливу роль взаємодії один з одним у реальному житті.

У 2016 році спільно із викладачем хімії ми розробили та втілили в життя інтегроване заняття біологія-хімія на тему «Біосинтез білків». Заняття мало подвійну мету:

• для студентів: сформувати знання про генетичний код, навчитись ним користуватись; розглянути етапи синтезу білків; використовуючи міжпредметні зв’язки з біології та хімії, з’ясувати роль амінокислот, ДНК, РНК, АТФ та інших органічних речовин в процесі пластичного обміну; сформувати уявлення про матеріальну єдність органічного світу, діалектичні уявлення про організацію речовини від простої до складної.
• для присутніх вчителів: показати використання технологій, методик, інтерактивних ігор та прийомів на занятті.

Тобто, з одного боку це заняття було для студентів, а з іншого – це був своєрідний майстер-клас для вчителів.

Під час заняття використано:

• технології: мультимедійні, інформаційно-комунікаційні, скайп, кейс, проект, інтелект-карти;
• інтерактивні ігри та прийоми: звернись до сусіда, шматки торту, понятійний якір, парочки, часова лінія, стрілецька мішень, колаж;
• методи: мозковий штурм, планування дій, робота з підручником, розповідь, бесіда, демонстрація, читання поезії та інші.

Таке заняття надзвичайно насичене, цікаве, воно розширює світогляд, виходить за рамки традиційного. Студенти мали можливість підсилити власні навички, що базуються на грамотності в науці, описуючи, пояснюючи, запитуючи, аналізуючи, обговорюючи та беручи участь у діалозі щодо концепцій науки через вправи, читання, ігри.

У цьому навчальному році проведено масштабне інтегроване заняття на тему «Фотосинтез».

Фотосинтез – це явище яке має надзвичайну роль для людства, тому хотілось розкрити його не лише як біологічний процес. Для організації та проведення такого заняття запрошено вчителів інших дисциплін.

Заняття проводилось за кейс-технологією. Студентам підготовлено та роздано робочі зошити. Під час проведення заняття використано мультиборд, що дало змогу підсилити ефект сприйняття інформації та візуалізувати навчальні матеріали. Заняття розпочалось із вислову Метью Белламі «Світом править любов? Дурниці. Світом править фотосинтез». Саме цей вислів підштовхнув усіх задуматись над масштабністю та важливістю даного процесу. Першою дисципліною, яка розпочала розкриття фотосинтезу, виступила українська мова. Вчитель української мови виконала 3-хвилинну вправу «Розбір слова». Студенти спільно із вчителем розібрали слово фонетично, морфологічно та розглянули його лексичне значення. Після цього вчитель історії розповіла цікаву історію відкриття цього явища Джозефом Прістлі. Така історична довідка зацікавила студентів до вивчення матеріалу. Після такого короткого вступу ми перейшли до безпосереднього вивчення суті процесу фотосинтезу, виконали вправи на пригадування будови хлоропластів, розглянули світлову та темнову фази, реакції, що відбуваються, та записали сумарне рівняння фотосинтезу. Ця частина заняття була традиційна і найтриваліша, і, після цього ми перейшли до хімії. Неможливо вивчати біологію без хімії, адже хімічні сполуки про які вчить хімія будують наш організм, входять до складу компонентів клітин, беруть участь у всіх процесах, що регулюють живий організм. У цій частині студенти пригадали назви та формули органічних сполук, згадали класифікацію вуглеводів (адже кінцевим результатом фотосинтезу є саме вуглеводи).

Біологія та хімія є дійсно тісно пов’язаними навчальними дисциплінами, однак поряд завжди стоїть фізика, про яку не згадати під час вивчення фотосинтезу неможливо. Вчитель фізики не пояснюючи теорії продемонстрував дослід, який підтвердив те, що сонячні промені (світло) дають енергію. Для демонстрації досліду використано документ-камеру, яка дала можливість побачити дослід на екрані в «живому» його виконанні.

Оскільки фотосинтез, це процес утворення кисню, який споживають аеробні організми, варто звернутись до екології. Вчитель екології у стислій формі показала значення цього процесу для нашої планети, розкрила космічну роль рослин, про яку так багато писав К.Тімірязєв.

Також, на занятті був присутній вчитель географії, який разом з учнями пригадав склад атмосферного повітря. Розглянув чинники які його забруднюють.

Найцікавішим для студентів виявилась астрономія. Вчитель астрономії зумів зацікавити їх запитанням «Який би колір мали рослини на інших планетах?». Виявилось, що все залежить від довжини та спектру хвиль світлових променів, тому рослини на нашій планеті саме зеленого кольору, а на інших могли б бути чорного.

Ліричним відступом став вірш про фотосинтез з української літератури та весела пісенька про фотосинтез з іноземної мови. Прослухавши вірш студенти виконали кілька вправ та пригадали іноземну мову. Окремо в кінці заняття згадано про мистецтво, про дивних рослин, красиві ландшафтні дизайни, які надихають творчих людей робити шедеври.

Матеріали до заняття ви можете переглянути за посиланням https://wp.me/p7XBWA-l7

Звичайно, що за таким принципом неможливо провести кожне заняття, та один раз в рік чи семестр варто.

То в чому суть таких занять? Для чого їх проводити?

Інтеграція пожвавлює навчальний процес, економить навчальний час, позбавляє від перевтоми. Інтегровані заняття більш цікаві, тому що не кожний день на занятті присутні два вчителі одночасно, вони допомагають вирішувати більшу кількість задач, використати різні методи і форми навчання, інформаційно-комунікаційні технології, педагогічні програмні засоби навчання.

Застосування в освітньому процесі інтегрованих технологій та інтерактивних форм і методів навчання сприяє формуванню навичок і вмінь студентів/учнів, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, активної взаємодії всіх учасників освітнього процесу. Це така організація навчання, за якої не можлива не участь студента/учня в колективному процесі пізнання, співнавчання, взаємонавчання.