Планування та організація

Кожен з нас у  процесі своєї педагогічної діяльності вирішує такі завдання:

1) проектування (формування й конкретизація цілей навчального курсу з урахуванням вимог, що висуваються до педагогічної діяльності; планування навчального курсу з урахуванням поставлених цілей; урахування етапів формування розумових цілей; передбачення можливих перешкод у студентів під час вивчення курсу та шляхів їхнього подолання);

2) конструювання (відбір матеріалу для заняття з урахуванням здібностей студентської аудиторії до його сприйняття; підбір і розробка системи завдань, виходячи з поставлених цілей; вибір раціональної структури занять залежно від цілі, змісту й рівня розвитку студентів; планування змісту занять з урахуванням міжпредметних зв’язків; розробка завдань для самостійної роботи студентів; вибір системи оцінки й контролю знань студентів);

3) організацію (використання педагогічних методів, адекватних ситуації; організація активних форм навчання й самостійного вивчення навчального предмету студентами; застосування технічних засобів навчання під час передачі інформації; зрозумілий виклад матеріалу, виокремлення ключових понять, закономірностей, побудова узагальнюючих висновків; створення тестів за курсом тощо);

4) соціально-психологічне регулювання (стимулювання студентів до постановки запитань, проведення дискусій; дисциплінування студентів; створення обстановки співпраці; оцінка рівня розвитку групи, визначення лідерів і неформальної структури групи; конструктивне вирішення конфліктів; управління психологічним станом суб’єктів педагогічного впливу; активізація пізнавальної діяльності студентів; саморегуляція психічних станів; встановлення й підтримка ділових взаємин із колегами, студентами, адміністрацією);

5) рефлексію (оцінка результативності, продуктивності розвитку й саморозвитку, яка здійснюється суб’єктом через самоспостереження, самоміркування, самоаналіз).

Беззаперечно, що  досвідчений викладач витратить набагато менше зусиль та часу для реалізації поставлених завдань, ніж педагог-початківець.  Але, незалежно від досвіду, на шляху до успішного окремого заняття чи всього  курсу обов’язковими є планування та організація викладачем своєї діяльності.   У процесі такого проектування викладач ідентифікує себе з певною педагогічною ситуацією,  із тим або іншим змістом педагогічної взаємодії, зі студентами, з різними моделями педагогічної діяльності, із різними педагогічними технологіями тощо. Разом з тим, прогнозуючи педагогічну взаємодію, викладач оцінює себе як учасника цієї взаємодії, учасника діалогу.


Чи потрібен конспект заняття?
26 лют.

Чи потрібен конспект заняття?

     Якість сучасного заняття  визначається якістю підготовки до нього, а підготовка - це не що інше, як  його моделювання або проектування, оформлене у вигляді конспекту заняття  (короткого або розгорнутого). У звичному розумінні  конспект - це короткий виклад певного масиву інформації. Однак у педагогіці в термін «конспект заняття» закладається поняття, яке в значній мірі відрізняється від звичайного уявлення про конспекти.  У сучасній педагогічній науці конспект  заняття (уроку) - це повний і детальний план майбутнього заняття, який відображає його зміст і включає розгорнутий опис його ходу. У зв'язку з цим часто вживаються  словосполучення «план-конспект заняття»,  «технологічна карта заняття»,  які точніше відображають суть даного поняття.

     Спробуємо розібратись, навіщо ж потрібен конспект заняття?