Критичне мислення базується на законах логіки та на розумінні психологічних процесів, які протікають у нашій свідомості. Критичним мислителям властиве скептичне ставлення до всього.

Поняття «критичне мислення» в сучасній педагогіці

З прагматичної точки зору критичне мислення розглядається як науковий підхід до розв'язування широкого кола проблем — від буденних до професійних.

Такий тип мислення потрібен для вирішення неординарних практичних завдань. Коли перед нами постають реальні проблеми, які неможливо вирішити за допомогою наявних знань та умінь, тоді ми залучаємо принципи, стратегії та процедури критичного мислення. Це відбувається під час розв'язування проблемних задач, формулювання висновків, ймовірнісної оцінки та ухвалення рішень. Ф. Станкато зазначав, що критичне мислення — це формулювання суджень відносно правдивості та реальності заяв або відповідей щодо розв'язання проблем.

Безперечно, впровадження навчання, орієнтованого на розвиток критичного мислення, є нагальною методичною проблемою сучасної освіти. ХХІ ст. стане часом, коли саме розумові здібності окремих людей, а не природні ресурси, капітал і технології, визначатимуть вирішальну грань між успіхом і невдачею, між лідерами та веденими. Уміння критично мислити забезпечує науково-технічний і суспільний прогрес та є запорукою демократії, а освіта відіграє в його розвитку першорядну роль.

Отже, основне призначення критичного мислення — це розв'язання проблем (завдань), а головним результатом критичного мислення є судження.

Висунення гіпотез — це одне з ключових умінь в критичному розмірковуванні, оскільки наявність проблеми передбачає формулювання припущень щодо її розв'язку.

Людина, яка володіє критичним мисленням:

• легко знаходить потрібну й важливу інформацію, може її перевірити;
• уважно вивчає усі можливості;
• прискіпливо оцінює кожен варіант й робить власний вибір;

Критично мислячі люди:

• інтелектуально незалежні;
• чесні самі з собою;
• ними неможливо маніпулювати;

Вони уміють:

• перемагати сумніви;
• ставити правильні запитання;
• шукати і бачити зв’язки між явищами і вчинками людей;
• вибудовувати судження на доказах;

Три інструменти для розвитку критичного мислення

• Лупа — це презумпція хибності. Усе почуте, прочитане чи навіть побачене варто піддавати сумніву.
• Дзеркало знадобиться, щоб пам’ятати, що ми бачимо світ через власне відображення. Вивчайте когнітивні викривлення і не давайте їм заманити вас у пастку.
• Ваги потрібні, щоб ставати на бік опонента. Цей метод добре використовувати у командній роботі, зокрема у компаніях. Щоб потренуватися, сформуйте дві команди з протилежними точками зору на певне питання і влаштуйте дебати, де треба відстояти не власну позицію, а довести правильність точки зору опонента.

Також варто розуміти, що важливими є як критичне мислення, так і комунікативні навички. Обидва явища напряму поєднані один з одним.

Технологія формування критичного мислення передбачає:

• акцент на пошук і самостійне отримання знань;
• активне використання попереднього досвіду і знань;
• заохочення висловлювань власної точки зору, власної позиції, обмін думками на всіх рівнях взаємодії;
• створення умов для аргументації зроблених висновків, суджень, позицій;
• стимулювання спроб перевірки і застосування нових знань і досвіду.

Роль викладача:

• спрямовує зусилля здобувачів освіти на пошук рішення;
• зіштовхує різні судження;
• створює умови для прийняття самостійних рішень;
• готує нові проблемні пізнавальні ситуації всередині вже існуючих.

Висновки

• Критичне мислення — це мислення, що характеризується самовдосконаленням, такий тип мислення є науковим за своєю суттю. Саме наукове мислення, яке постійно самовдосконалюється, забезпечує науково-технічний та суспільний прогрес.
• Педагогічна діяльність спрямована на побудову прогресивного інформаційного суспільства, і в цьому сенсі навіть один шкільний клас, навчений основам критичного мислення, є кроком у напрямку досягнення цілей.